Азот (N – NH₂) - 8,0 %

Калій (K₂O) - 5,4 %

Магній (MgО) - 0,5 %

Сульфур (SO₃) - 1,0 %

Ферум (Fe) - 0,8 %

Манган (Mn) - 1,7 %

Бор (B) - 0,6 %

Цинк (Zn) - 0,7 %

Купрум (Cu) - 0,3 %

Густина - 1,20 - 1,30

pH - 6,5 - 8,0

Комплексне концентроване добриво для позакореневого підживлення соняшнику, озимого та ярого ріпаку, сафлору.

• Містить набір макро- та мікроелементів, необхідних для живлення олійних культур у критичні періоди розвитку
• Mg, Zn, Mn, Fe, Cu входять до складу добрива у формі 100% хелату ЕДТА
• Містить сірку в кількості, що сприяє ефективному використанню азоту
• Підвищує стійкість рослин до несприятливих факторів навколишнього середовища
• Підвищує коефіцієнти використання фосфору, калію, кальцію, магнію та мікроелементів з ґрунту і добрив
• Забезпечує нормальний ріст та розвиток культур для реалізації генетичного потенціалу продуктивності
• Покращує якість врожаю

Олійні культури, за винятком сафлору, який є відносно новою культурою в Україні, дуже вимогливі до умов мінерального живлення. З макроелементів - це азот, фосфор, калій, магній, сірка. З мікроелементів особливо необхідні - бор, марганець, цинк, молібден, залізо. За науковими даними, на формування 1 т насіння ріпаку потрібно 50-70 кг азоту (N), 25-30 кг фосфору (P 2 O 5 ), 40-70 кг калію (K₂O), 40-70 кг кальцію (СаО), 7-12 кг магнію (MgO), 20-40 кг сірки (S), 80-120 г. бору (В), 400-550 г. марганцю (Mn), 130-170 г. цинку (Zn), 4-6 г. молібдену (Мо).

Нестача бору в осінній період призупиняє ріст і розвиток кореневої системи озимого ріпаку, точки росту, знижує накопичення цукрів та інших високоенергетичних речовин, їх транспортування до кореневої шийки та погіршує морозо та зимостійкість рослини й перезимівлю в цілому і, як наслідок, зниження продуктивності.

У формуванні врожаю ріпаку важливе значення має забезпечення рослин макро- та мікроелементами в період від бутонізації до початку дозрівання насіння. Саме від збалансованого живлення мікроелементами залежить виповненість стручків, а отже рівень врожаю.

У живленні соняшнику умовно виділяють три періоди:

• Перший - від появи сходів до формування кошика, коли рослини помірно засвоюють азот і калій та посилено фосфор;
• Другий - від початку формування кошика до початку цвітіння, коли рослини посилено засвоюють усі елементи живлення;
• Третій - від початку цвітіння до початку наливання сім'янок і достигання, коли рослини знову помірно засвоюють азот і фосфор та посилено калій.

Бор і мідь підвищують вміст олії, цинк – фосфоліпідів та органічних кислот. Крім того, бор значно знижує ураженість соняшнику білою гниллю та іншими захворюваннями, що сприяє збереженню і підвищенню якості врожаю.

Також соняшник дуже чутливий до дефіциту сірки та марганцю. Ці елементи мають безпосередній вплив на засвоєння рослинами азоту, продуктивності фотосинтезу. Підживлення рослин позакоренево в період формування насіння забезпечує підвищення врожаю насіння і вмісту в ньому олії.

Ознаки дефіциту магнію особливо часто спостерігаються на легких ґрунтах. До них відноситься міжжилковий хлороз старих листків, які твердіють, стають ламкими, передчасно всихають і опадають. Ознаки голодування спочатку помітні біля основи пагона поточного року, потім розповсюджуються до верхівки пагона, де залишається декілька тонких темно-зелених листків.

У вишні та деяких сортів яблунь міжжилковий хлороз починається від середини листка. Листя між жилками стає пурпурово-червоним. У вишні та груші плями на листках часто мають майже чорний колір, плоди повільно дозрівають і зазвичай непридатні до зберігання.